Так каже прикордонник Петро, який з початку цього року впродовж кількох місяців виконував бойові завдання на Донеччині.

Разом з побратимами прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського загону протистояли російським окупантам на Авдіївському напрямку. Там боронили рідну землю й торік.

«За кожної можливості телефонував дружині та сину. Повсякчас відчував її підтримку та хвилювання за мене. Саме сім'я надавала сили для боротьби, адже заради їхньої безпеки та мирного майбутнього ми нині продовжуємо боротьбу з ворогом», - каже прикордонник.

Нещодавно військовий повернувся до рідного міста, де його з нетерпінням чекали дружина Ірина та 5-річний син Владислав.

Нехай усі сім'ї, які розлучила війна, знову будуть разом. А підтримка рідних допомагає долати будь-які труднощі. Тож, якщо у вас є можливість – міцніше обійміть своїх близьких, скажіть, як сильно ви їх любите та цінуєте час, проведений разом! Такі миті – безцінні.